| рту́тно-бі́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рту́тно-бі́лий | рту́тно-бі́ла | рту́тно-бі́ле | рту́тно-бі́лі |
| родовий | рту́тно-бі́лого | рту́тно-бі́лої | рту́тно-бі́лого | рту́тно-бі́лих |
| давальний | рту́тно-бі́лому | рту́тно-бі́лій | рту́тно-бі́лому | рту́тно-бі́лим |
| знахідний | рту́тно-бі́лий, рту́тно-бі́лого | рту́тно-бі́лу | рту́тно-бі́ле | рту́тно-бі́лі, рту́тно-бі́лих |
| орудний | рту́тно-бі́лим | рту́тно-бі́лою | рту́тно-бі́лим | рту́тно-бі́лими |
| місцевий | на/у рту́тно-бі́лому, рту́тно-бі́лім | на/у рту́тно-бі́лій | на/у рту́тно-бі́лому, рту́тно-бі́лім | на/у рту́тно-бі́лих |