| рівнопрогі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнопрогі́нний | рівнопрогі́нна | рівнопрогі́нне | рівнопрогі́нні |
| родовий | рівнопрогі́нного | рівнопрогі́нної | рівнопрогі́нного | рівнопрогі́нних |
| давальний | рівнопрогі́нному | рівнопрогі́нній | рівнопрогі́нному | рівнопрогі́нним |
| знахідний | рівнопрогі́нний | рівнопрогі́нну | рівнопрогі́нне | рівнопрогі́нні |
| орудний | рівнопрогі́нним | рівнопрогі́нною | рівнопрогі́нним | рівнопрогі́нними |
| місцевий | на/у рівнопрогі́нному, рівнопрогі́ннім | на/у рівнопрогі́нній | на/у рівнопрогі́нному, рівнопрогі́ннім | на/у рівнопрогі́нних |