| сичли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сичли́вий | сичли́ва | сичли́ве | сичли́ві |
| родовий | сичли́вого | сичли́вої | сичли́вого | сичли́вих |
| давальний | сичли́вому | сичли́вій | сичли́вому | сичли́вим |
| знахідний | сичли́вий, сичли́вого | сичли́ву | сичли́ве | сичли́ві, сичли́вих |
| орудний | сичли́вим | сичли́вою | сичли́вим | сичли́вими |
| місцевий | на/у сичли́вому, сичли́вім | на/у сичли́вій | на/у сичли́вому, сичли́вім | на/у сичли́вих |
| [рідко] | ||||