спе́чений1 – дієприкметник | ||||
(приготовлений на вогні – про їжу) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | спе́чений | спе́чена | спе́чене | спе́чені |
родовий | спе́ченого | спе́ченої | спе́ченого | спе́чених |
давальний | спе́ченому | спе́ченій | спе́ченому | спе́ченим |
знахідний | спе́чений, спе́ченого | спе́чену | спе́чене | спе́чені, спе́чених |
орудний | спе́ченим | спе́ченою | спе́ченим | спе́ченими |
місцевий | на/у спе́ченому, спе́ченім | на/у спе́ченій | на/у спе́ченому, спе́ченім | на/у спе́чених |