| спозива́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (притягати кого-небудь до судової відповідальності) | ||
| Інфінітив | спозива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спозива́ймо | |
| 2 особа | спозива́й | спозива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спозива́тиму | спозива́тимемо, спозива́тимем |
| 2 особа | спозива́тимеш | спозива́тимете |
| 3 особа | спозива́тиме | спозива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спозива́ю | спозива́ємо, спозива́єм |
| 2 особа | спозива́єш | спозива́єте |
| 3 особа | спозива́є | спозива́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спозива́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спозива́в | спозива́ли |
| жін. р. | спозива́ла | |
| сер. р. | спозива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спозива́вши | ||