| спра́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | спра́витися, спра́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спра́вмося, спра́вмось | |
| 2 особа | спра́вся | спра́втеся, спра́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спра́влюся, спра́влюсь | спра́вимося, спра́вимось, спра́вимся |
| 2 особа | спра́вишся | спра́витеся, спра́витесь |
| 3 особа | спра́виться | спра́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | спра́вився, спра́вивсь | спра́вилися, спра́вились |
| жін.р. | спра́вилася, спра́вилась | |
| сер.р. | спра́вилося, спра́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спра́вившись | ||