старови́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | старови́нний | старови́нна | старови́нне | старови́нні |
родовий | старови́нного | старови́нної | старови́нного | старови́нних |
давальний | старови́нному | старови́нній | старови́нному | старови́нним |
знахідний | старови́нний, старови́нного | старови́нну | старови́нне | старови́нні, старови́нних |
орудний | старови́нним | старови́нною | старови́нним | старови́нними |
місцевий | на/у старови́нному, старови́ннім | на/у старови́нній | на/у старови́нному, старови́ннім | на/у старови́нних |