сторо́ження – іменник середнього роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сторо́ження | |
родовий | сторо́ження | |
давальний | сторо́женню | |
знахідний | сторо́ження | |
орудний | сторо́женням | |
місцевий | на/у сторо́женні, сторо́женню | |
кличний | сторо́ження* | |
[рідко] |