| сумири́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сумири́тися, сумири́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сумирі́мося, сумирі́мось, сумирі́мся | |
| 2 особа | сумири́ся, сумири́сь | сумирі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сумирю́ся, сумирю́сь | сумиримо́ся, сумиримо́сь, сумири́мся |
| 2 особа | сумири́шся | сумирите́ся, сумирите́сь |
| 3 особа | сумири́ться | сумиря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сумири́вся, сумири́всь | сумири́лися, сумири́лись |
| жін.р. | сумири́лася, сумири́лась | |
| сер.р. | сумири́лося, сумири́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сумири́вшись | ||