| супере́чити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | супере́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | супере́чмо | |
| 2 особа | супере́ч | супере́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | супере́читиму | супере́читимемо, супере́читимем |
| 2 особа | супере́читимеш | супере́читимете |
| 3 особа | супере́читиме | супере́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | супере́чу | супере́чимо, супере́чим |
| 2 особа | супере́чиш | супере́чите |
| 3 особа | супере́чить | супере́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| супере́чачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | супере́чив | супере́чили |
| жін. р. | супере́чила | |
| сер. р. | супере́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| супере́чивши | ||