сідлови́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сідлови́дний | сідлови́дна | сідлови́дне | сідлови́дні |
родовий | сідлови́дного | сідлови́дної | сідлови́дного | сідлови́дних |
давальний | сідлови́дному | сідлови́дній | сідлови́дному | сідлови́дним |
знахідний | сідлови́дний | сідлови́дну | сідлови́дне | сідлови́дні |
орудний | сідлови́дним | сідлови́дною | сідлови́дним | сідлови́дними |
місцевий | на/у сідлови́дному, сідлови́днім | на/у сідлови́дній | на/у сідлови́дному, сідлови́днім | на/у сідлови́дних |