тризу́б – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | тризу́б | тризу́би |
родовий | тризу́ба | тризу́бів |
давальний | тризу́бу, тризу́бові | тризу́бам |
знахідний | тризу́б | тризу́би |
орудний | тризу́бом | тризу́бами |
місцевий | на/у тризу́бі | на/у тризу́бах |
кличний | тризу́бе* | тризу́би* |