тюри́нзький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тюри́нзький | тюри́нзька | тюри́нзьке | тюри́нзькі |
родовий | тюри́нзького | тюри́нзької | тюри́нзького | тюри́нзьких |
давальний | тюри́нзькому | тюри́нзькій | тюри́нзькому | тюри́нзьким |
знахідний | тюри́нзький, тюри́нзького | тюри́нзьку | тюри́нзьке | тюри́нзькі, тюри́нзьких |
орудний | тюри́нзьким | тюри́нзькою | тюри́нзьким | тюри́нзькими |
місцевий | на/у тюри́нзькому, тюри́нзькім | на/у тюри́нзькій | на/у тюри́нзькому, тюри́нзькім | на/у тюри́нзьких |