тяже́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тяже́зний | тяже́зна | тяже́зне | тяже́зні |
родовий | тяже́зного | тяже́зної | тяже́зного | тяже́зних |
давальний | тяже́зному | тяже́зній | тяже́зному | тяже́зним |
знахідний | тяже́зний, тяже́зного | тяже́зну | тяже́зне | тяже́зні, тяже́зних |
орудний | тяже́зним | тяже́зною | тяже́зним | тяже́зними |
місцевий | на/у тяже́зному, тяже́знім | на/у тяже́зній | на/у тяже́зному, тяже́знім | на/у тяже́зних |
[розм.] |