| хисти́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (берегтися, ховатися) | ||
| Інфінітив | хисти́тися, хисти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хисті́мося, хисті́мось, хисті́мся | |
| 2 особа | хисти́ся, хисти́сь | хисті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хисти́тимуся, хисти́тимусь | хисти́тимемося, хисти́тимемось, хисти́тимемся |
| 2 особа | хисти́тимешся | хисти́тиметеся, хисти́тиметесь |
| 3 особа | хисти́тиметься | хисти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хищу́ся, хищу́сь | хистимо́ся, хистимо́сь, хисти́мся |
| 2 особа | хисти́шся | хистите́ся, хистите́сь |
| 3 особа | хисти́ться | хистя́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хистячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хисти́вся, хисти́всь | хисти́лися, хисти́лись |
| жін. р. | хисти́лася, хисти́лась | |
| сер. р. | хисти́лося, хисти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хисти́вшись | ||