| четверто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | четверто́ваний | четверто́вана | четверто́ване | четверто́вані |
| родовий | четверто́ваного | четверто́ваної | четверто́ваного | четверто́ваних |
| давальний | четверто́ваному | четверто́ваній | четверто́ваному | четверто́ваним |
| знахідний | четверто́ваний, четверто́ваного | четверто́вану | четверто́ване | четверто́вані, четверто́ваних |
| орудний | четверто́ваним | четверто́ваною | четверто́ваним | четверто́ваними |
| місцевий | на/у четверто́ваному, четверто́ванім | на/у четверто́ваній | на/у четверто́ваному, четверто́ванім | на/у четверто́ваних |