чий-бу́дь – займенник-прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чий-бу́дь | чия́-бу́дь | чиє́-бу́дь | чиї́-бу́дь |
родовий | чийо́го-бу́дь | чиє́ї-бу́дь | чийо́го-бу́дь | чиї́х-бу́дь |
давальний | чийо́му-бу́дь, чиє́му-бу́дь | чиї́й-бу́дь | чийо́му-бу́дь | чиї́м-бу́дь |
знахідний | чий-бу́дь, чийо́го-бу́дь | чию́-бу́дь | чиє́-бу́дь | чиї́-бу́дь, чиї́х-бу́дь |
орудний | чиї́м-бу́дь | чиє́ю-бу́дь | чиї́м-бу́дь | чиї́ми-бу́дь |
місцевий | на/у чийо́му-бу́дь, чиє́му-бу́дь, чиї́м-бу́дь | на/у чиї́й-бу́дь | на/у чийо́му-бу́дь, чиє́му-бу́дь, чиї́м-бу́дь | на/у чиї́х-бу́дь |