чоловіколю́бний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чоловіколю́бний | чоловіколю́бна | чоловіколю́бне | чоловіколю́бні |
родовий | чоловіколю́бного | чоловіколю́бної | чоловіколю́бного | чоловіколю́бних |
давальний | чоловіколю́бному | чоловіколю́бній | чоловіколю́бному | чоловіколю́бним |
знахідний | чоловіколю́бний, чоловіколю́бного | чоловіколю́бну | чоловіколю́бне | чоловіколю́бні, чоловіколю́бних |
орудний | чоловіколю́бним | чоловіколю́бною | чоловіколю́бним | чоловіколю́бними |
місцевий | на/у чоловіколю́бному, чоловіколю́бнім | на/у чоловіколю́бній | на/у чоловіколю́бному, чоловіколю́бнім | на/у чоловіколю́бних |