| шереха́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шереха́тий | шереха́та | шереха́те | шереха́ті |
| родовий | шереха́того | шереха́тої | шереха́того | шереха́тих |
| давальний | шереха́тому | шереха́тій | шереха́тому | шереха́тим |
| знахідний | шереха́тий | шереха́ту | шереха́те | шереха́ті |
| орудний | шереха́тим | шереха́тою | шереха́тим | шереха́тими |
| місцевий | на/у шереха́тому, шереха́тім | на/у шереха́тій | на/у шереха́тому, шереха́тім | на/у шереха́тих |