| іннервува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | іннервува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | іннерву́ймо | |
| 2 особа | іннерву́й | іннерву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іннервува́тиму | іннервува́тимемо, іннервува́тимем |
| 2 особа | іннервува́тимеш | іннервува́тимете |
| 3 особа | іннервува́тиме | іннервува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іннерву́ю | іннерву́ємо, іннерву́єм |
| 2 особа | іннерву́єш | іннерву́єте |
| 3 особа | іннерву́є | іннерву́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| іннерву́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | іннервува́в | іннервува́ли |
| жін. р. | іннервува́ла | |
| сер. р. | іннервува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| іннерво́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| іннерво́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| іннервува́вши | ||