італомо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | італомо́вний | італомо́вна | італомо́вне | італомо́вні |
родовий | італомо́вного | італомо́вної | італомо́вного | італомо́вних |
давальний | італомо́вному | італомо́вній | італомо́вному | італомо́вним |
знахідний | італомо́вного, італомо́вний | італомо́вну | італомо́вне | італомо́вних, італомо́вні |
орудний | італомо́вним | італомо́вною | італомо́вним | італомо́вними |
місцевий | на/в італомо́вному, італомо́внім | на/в італомо́вній | на/в італомо́вному, італомо́внім | на/в італомо́вних |