аутокри́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аутокри́нний | аутокри́нна | аутокри́нне | аутокри́нні |
родовий | аутокри́нного | аутокри́нної | аутокри́нного | аутокри́нних |
давальний | аутокри́нному | аутокри́нній | аутокри́нному | аутокри́нним |
знахідний | аутокри́нний | аутокри́нну | аутокри́нне | аутокри́нні |
орудний | аутокри́нним | аутокри́нною | аутокри́нним | аутокри́нними |
місцевий | на/в аутокри́нному, аутокри́ннім | на/в аутокри́нній | на/в аутокри́нному, аутокри́ннім | на/в аутокри́нних |