| блу́дний1 – прикметник | ||||
| (той, що блукає; помилковий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | блу́дний | блу́дна | блу́дне | блу́дні |
| родовий | блу́дного | блу́дної | блу́дного | блу́дних |
| давальний | блу́дному | блу́дній | блу́дному | блу́дним |
| знахідний | блу́дний, блу́дного | блу́дну | блу́дне | блу́дні, блу́дних |
| орудний | блу́дним | блу́дною | блу́дним | блу́дними |
| місцевий | на/у блу́дному, блу́днім | на/у блу́дній | на/у блу́дному, блу́днім | на/у блу́дних |