| бовдури́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (збиратися клубом, купою) | ||
| Інфінітив | бовдури́тися, бовдури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | бовдури́тиметься | бовдури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | бовдури́ться | бовдуря́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бовдурячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | бовдури́вся, бовдури́всь | бовдури́лися, бовдури́лись |
| жін. р. | бовдури́лася, бовдури́лась | |
| сер. р. | бовдури́лося, бовдури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бовдури́вшись | ||
| [діал.] | ||