босоні́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | босоні́жний | босоні́жна | босоні́жне | босоні́жні |
родовий | босоні́жного | босоні́жної | босоні́жного | босоні́жних |
давальний | босоні́жному | босоні́жній | босоні́жному | босоні́жним |
знахідний | босоні́жний, босоні́жного | босоні́жну | босоні́жне | босоні́жні, босоні́жних |
орудний | босоні́жним | босоні́жною | босоні́жним | босоні́жними |
місцевий | на/у босоні́жному, босоні́жнім | на/у босоні́жній | на/у босоні́жному, босоні́жнім | на/у босоні́жних |
[рідко] |