| брукува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | брукува́тися, брукува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | брукува́тиметься | брукува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | бруку́ється | бруку́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бруку́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | брукува́вся, брукува́всь | брукува́лися, брукува́лись |
| жін. р. | брукува́лася, брукува́лась | |
| сер. р. | брукува́лося, брукува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| брукува́вшись | ||