брідо́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брідо́цький | брідо́цька | брідо́цьке | брідо́цькі |
родовий | брідо́цького | брідо́цької | брідо́цького | брідо́цьких |
давальний | брідо́цькому | брідо́цькій | брідо́цькому | брідо́цьким |
знахідний | брідо́цький, брідо́цького | брідо́цьку | брідо́цьке | брідо́цькі, брідо́цьких |
орудний | брідо́цьким | брідо́цькою | брідо́цьким | брідо́цькими |
місцевий | на/у брідо́цькому, брідо́цькім | на/у брідо́цькій | на/у брідо́цькому, брідо́цькім | на/у брідо́цьких |