бура́влення – іменник середнього роду | ||
(свердлення) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бура́влення | |
родовий | бура́влення | |
давальний | бура́вленню | |
знахідний | бура́влення | |
орудний | бура́вленням | |
місцевий | на/у бура́вленні, бура́вленню | |
кличний | бура́влення* | |
[рідко] |