бурдюко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бурдюко́вий | бурдюко́ва | бурдюко́ве | бурдюко́ві |
родовий | бурдюко́вого | бурдюко́вої | бурдюко́вого | бурдюко́вих |
давальний | бурдюко́вому | бурдюко́вій | бурдюко́вому | бурдюко́вим |
знахідний | бурдюко́вий, бурдюко́вого | бурдюко́ву | бурдюко́ве | бурдюко́ві, бурдюко́вих |
орудний | бурдюко́вим | бурдюко́вою | бурдюко́вим | бурдюко́вими |
місцевий | на/у бурдюко́вому, бурдюко́вім | на/у бурдюко́вій | на/у бурдюко́вому, бурдюко́вім | на/у бурдюко́вих |