| біжу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | біжу́чий | біжу́ча | біжу́че | біжу́чі |
| родовий | біжу́чого | біжу́чої | біжу́чого | біжу́чих |
| давальний | біжу́чому | біжу́чій | біжу́чому | біжу́чим |
| знахідний | біжу́чий, біжу́чого | біжу́чу | біжу́че | біжу́чі, біжу́чих |
| орудний | біжу́чим | біжу́чою | біжу́чим | біжу́чими |
| місцевий | на/у біжу́чому, біжу́чім | на/у біжу́чій | на/у біжу́чому, біжу́чім | на/у біжу́чих |