білко́вий1 – прикметник | ||||
(від: білок) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білко́вий | білко́ва | білко́ве | білко́ві |
родовий | білко́вого | білко́вої | білко́вого | білко́вих |
давальний | білко́вому | білко́вій | білко́вому | білко́вим |
знахідний | білко́вий | білко́ву | білко́ве | білко́ві |
орудний | білко́вим | білко́вою | білко́вим | білко́вими |
місцевий | на/у білко́вому, білко́вім | на/у білко́вій | на/у білко́вому, білко́вім | на/у білко́вих |