| білокомірце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | білокомірце́вий | білокомірце́ва | білокомірце́ве | білокомірце́ві |
| родовий | білокомірце́вого | білокомірце́вої | білокомірце́вого | білокомірце́вих |
| давальний | білокомірце́вому | білокомірце́вій | білокомірце́вому | білокомірце́вим |
| знахідний | білокомірце́вого, білокомірце́вий | білокомірце́ву | білокомірце́ве | білокомірце́вих, білокомірце́ві |
| орудний | білокомірце́вим | білокомірце́вою | білокомірце́вим | білокомірце́вими |
| місцевий | на/у білокомірце́вому, білокомірце́вім | на/у білокомірце́вій | на/у білокомірце́вому, білокомірце́вім | на/у білокомірце́вих |