біоні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біоні́чний | біоні́чна | біоні́чне | біоні́чні |
родовий | біоні́чного | біоні́чної | біоні́чного | біоні́чних |
давальний | біоні́чному | біоні́чній | біоні́чному | біоні́чним |
знахідний | біоні́чний | біоні́чну | біоні́чне | біоні́чні |
орудний | біоні́чним | біоні́чною | біоні́чним | біоні́чними |
місцевий | на/у біоні́чному, біоні́чнім | на/у біоні́чній | на/у біоні́чному, біоні́чнім | на/у біоні́чних |