біопольови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біопольови́й | біопольова́ | біопольове́ | біопольові́ |
родовий | біопольово́го | біопольово́ї | біопольово́го | біопольови́х |
давальний | біопольово́му | біопольові́й | біопольово́му | біопольови́м |
знахідний | біопольови́й, біопольово́го | біопольову́ | біопольове́ | біопольові́, біопольови́х |
орудний | біопольови́м | біопольово́ю | біопольови́м | біопольови́ми |
місцевий | на/у біопольово́му, біопольові́м | на/у біопольові́й | на/у біопольово́му, біопольові́м | на/у біопольови́х |