| біхрома́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | біхрома́тний | біхрома́тна | біхрома́тне | біхрома́тні |
| родовий | біхрома́тного | біхрома́тної | біхрома́тного | біхрома́тних |
| давальний | біхрома́тному | біхрома́тній | біхрома́тному | біхрома́тним |
| знахідний | біхрома́тний, біхрома́тного | біхрома́тну | біхрома́тне | біхрома́тні, біхрома́тних |
| орудний | біхрома́тним | біхрома́тною | біхрома́тним | біхрома́тними |
| місцевий | на/у біхрома́тному, біхрома́тнім | на/у біхрома́тній | на/у біхрома́тному, біхрома́тнім | на/у біхрома́тних |