| вверга́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вверга́тися, вверга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вверга́ймося, вверга́ймось | |
| 2 особа | вверга́йся, вверга́йсь | вверга́йтеся, вверга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вверга́тимуся, вверга́тимусь | вверга́тимемося, вверга́тимемось, вверга́тимемся |
| 2 особа | вверга́тимешся | вверга́тиметеся, вверга́тиметесь |
| 3 особа | вверга́тиметься | вверга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вверга́юся, вверга́юсь | вверга́ємося, вверга́ємось, вверга́ємся |
| 2 особа | вверга́єшся | вверга́єтеся, вверга́єтесь |
| 3 особа | вверга́ється | вверга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вверга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вверга́вся, вверга́всь | вверга́лися, вверга́лись |
| жін. р. | вверга́лася, вверга́лась | |
| сер. р. | вверга́лося, вверга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вверга́вшись | ||