вві́чнитися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | вві́чнитися, вві́чнитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вві́чнімося, вві́чнімось, вві́чнімся | |
2 особа | вві́чнися, вві́чнись | вві́чніться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вві́чнюся, вві́чнюсь | вві́чнимося, вві́чнимось, вві́чнимся |
2 особа | вві́чнишся | вві́чнитеся, вві́чнитесь |
3 особа | вві́чниться | вві́чняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | вві́чнився, вві́чнивсь | вві́чнилися, вві́чнились |
жін.р. | вві́чнилася, вві́чнилась | |
сер.р. | вві́чнилося, вві́чнилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вві́чнившись |