| вгу́рни́й – прикметник | ||||
| (впертий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вгу́рни́й | вгу́рна́ | вгу́рне́ | вгу́рні́ |
| родовий | вгу́рно́го | вгу́рно́ї | вгу́рно́го | вгу́рни́х |
| давальний | вгу́рно́му | вгу́рні́й | вгу́рно́му | вгу́рни́м |
| знахідний | вгу́рни́й, вгу́рно́го | вгу́рну́ | вгу́рне́ | вгу́рні́, вгу́рни́х |
| орудний | вгу́рни́м | вгу́рно́ю | вгу́рни́м | вгу́рни́ми |
| місцевий | на/у вгу́рно́му, вгу́рні́м | на/у вгу́рні́й | на/у вгу́рно́му, вгу́рні́м | на/у вгу́рни́х |