| велі́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | велі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | велі́мо, велі́м | |
| 2 особа | вели́ | велі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | велі́тиму | велі́тимемо, велі́тимем |
| 2 особа | велі́тимеш | велі́тимете |
| 3 особа | велі́тиме | велі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | велю́ | велимо́, вели́м |
| 2 особа | вели́ш | велите́ |
| 3 особа | вели́ть | веля́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| велячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | велі́в | велі́ли |
| жін. р. | велі́ла | |
| сер. р. | велі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| велі́вши | ||