| взу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | взу́тися, взу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | взу́ймося, взу́ймось | |
| 2 особа | взу́йся, взуйсь | взу́йтеся, взу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | взу́юся, взу́юсь | взу́ємося, взу́ємось, взу́ємся |
| 2 особа | взу́єшся | взу́єтеся, взу́єтесь |
| 3 особа | взу́ється | взу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | взу́вся, взувсь | взу́лися, взу́лись |
| жін.р. | взу́лася, взу́лась | |
| сер.р. | взу́лося, взу́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| взу́вшись | ||