вив’я́зуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
(обгортати голову та шию, зав’язуючи кінці) | ||
Інфінітив | вив’я́зуватися, вив’я́зуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вив’я́зуймося, вив’я́зуймось | |
2 особа | вив’я́зуйся, вив’я́зуйсь | вив’я́зуйтеся, вив’я́зуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вив’я́зуватимуся, вив’я́зуватимусь | вив’я́зуватимемося, вив’я́зуватимемось, вив’я́зуватимемся |
2 особа | вив’я́зуватимешся | вив’я́зуватиметеся, вив’я́зуватиметесь |
3 особа | вив’я́зуватиметься | вив’я́зуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вив’я́зуюся, вив’я́зуюсь | вив’я́зуємося, вив’я́зуємось, вив’я́зуємся |
2 особа | вив’я́зуєшся | вив’я́зуєтеся, вив’я́зуєтесь |
3 особа | вив’я́зується | вив’я́зуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вив’я́зуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вив’я́зувався, вив’я́зувавсь | вив’я́зувалися, вив’я́зувались |
жін. р. | вив’я́зувалася, вив’я́зувалась | |
сер. р. | вив’я́зувалося, вив’я́зувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вив’я́зувавшись |