| випа́лювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (палячи, знищувати все) | ||
| Інфінітив | випа́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | випа́люймо | |
| 2 особа | випа́люй | випа́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | випа́люватиму | випа́люватимемо, випа́люватимем |
| 2 особа | випа́люватимеш | випа́люватимете |
| 3 особа | випа́люватиме | випа́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | випа́люю | випа́люємо, випа́люєм |
| 2 особа | випа́люєш | випа́люєте |
| 3 особа | випа́лює | випа́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| випа́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | випа́лював | випа́лювали |
| жін. р. | випа́лювала | |
| сер. р. | випа́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| випа́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| випа́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| випа́лювавши | ||