| випро́буваний – дієприкметник | ||||
| (від: випро”бувати) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | випро́буваний | випро́бувана | випро́буване | випро́бувані |
| родовий | випро́буваного | випро́буваної | випро́буваного | випро́буваних |
| давальний | випро́буваному | випро́буваній | випро́буваному | випро́буваним |
| знахідний | випро́буваний, випро́буваного | випро́бувану | випро́буване | випро́бувані, випро́буваних |
| орудний | випро́буваним | випро́буваною | випро́буваним | випро́буваними |
| місцевий | на/у випро́буваному, випро́буванім | на/у випро́буваній | на/у випро́буваному, випро́буванім | на/у випро́буваних |