| ви́хватити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́хватити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́хватімо, ви́хватім | |
| 2 особа | ви́хвати | ви́хватіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́хвачу | ви́хватимо, ви́хватим |
| 2 особа | ви́хватиш | ви́хватите |
| 3 особа | ви́хватить | ви́хватять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́хватив | ви́хватили |
| жін.р. | ви́хватила | |
| сер.р. | ви́хватило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́хвачений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́хвачено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́хвативши | ||
| [розм.] | ||