| вовкулакува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вовкулакува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вовкулаку́ймо | |
| 2 особа | вовкулаку́й | вовкулаку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вовкулакува́тиму | вовкулакува́тимемо, вовкулакува́тимем |
| 2 особа | вовкулакува́тимеш | вовкулакува́тимете |
| 3 особа | вовкулакува́тиме | вовкулакува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вовкулаку́ю | вовкулаку́ємо, вовкулаку́єм |
| 2 особа | вовкулаку́єш | вовкулаку́єте |
| 3 особа | вовкулаку́є | вовкулаку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вовкулаку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вовкулакува́в | вовкулакува́ли |
| жін. р. | вовкулакува́ла | |
| сер. р. | вовкулакува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вовкулакува́вши | ||