вороня́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вороня́цький | вороня́цька | вороня́цьке | вороня́цькі |
родовий | вороня́цького | вороня́цької | вороня́цького | вороня́цьких |
давальний | вороня́цькому | вороня́цькій | вороня́цькому | вороня́цьким |
знахідний | вороня́цький, вороня́цького | вороня́цьку | вороня́цьке | вороня́цькі, вороня́цьких |
орудний | вороня́цьким | вороня́цькою | вороня́цьким | вороня́цькими |
місцевий | на/у вороня́цькому, вороня́цькім | на/у вороня́цькій | на/у вороня́цькому, вороня́цькім | на/у вороня́цьких |