| впуска́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (дозволяти в’їхати, увійти) | ||
| Інфінітив | впуска́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впуска́ймо | |
| 2 особа | впуска́й | впуска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впуска́тиму | впуска́тимемо, впуска́тимем |
| 2 особа | впуска́тимеш | впуска́тимете |
| 3 особа | впуска́тиме | впуска́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впуска́ю | впуска́ємо, впуска́єм |
| 2 особа | впуска́єш | впуска́єте |
| 3 особа | впуска́є | впуска́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| впуска́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | впуска́в | впуска́ли |
| жін. р. | впуска́ла | |
| сер. р. | впуска́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| впуска́вши | ||