| вра́зи́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (здивуватися; зазнати душевного болю) | ||
| Інфінітив | вра́зи́тися, вра́зи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вра́зьмося, вра́зьмось | |
| 2 особа | вра́зься | вра́зьтеся, вра́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вра́жу́ся, вра́жу́сь | вра́зимо́ся, вра́зимо́сь, вра́зи́мся |
| 2 особа | вра́зи́шся | вра́зите́ся, вра́зите́сь |
| 3 особа | вра́зи́ться | вра́зя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вра́зи́вся, вра́зи́всь | вра́зи́лися, вра́зи́лись |
| жін.р. | вра́зи́лася, вра́зи́лась | |
| сер.р. | вра́зи́лося, вра́зи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вра́зи́вшись | ||