| вузькопле́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вузькопле́чий | вузькопле́ча | вузькопле́че | вузькопле́чі |
| родовий | вузькопле́чого | вузькопле́чої | вузькопле́чого | вузькопле́чих |
| давальний | вузькопле́чому | вузькопле́чій | вузькопле́чому | вузькопле́чим |
| знахідний | вузькопле́чого, вузькопле́чий | вузькопле́чу | вузькопле́че | вузькопле́чих, вузькопле́чі |
| орудний | вузькопле́чим | вузькопле́чою | вузькопле́чим | вузькопле́чими |
| місцевий | на/у вузькопле́чому, вузькопле́чім | на/у вузькопле́чій | на/у вузькопле́чому, вузькопле́чім | на/у вузькопле́чих |