вушни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
(лікар) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вушни́к | вушники́ |
родовий | вушника́ | вушникі́в |
давальний | вушнико́ві, вушнику́ | вушника́м |
знахідний | вушника́ | вушникі́в |
орудний | вушнико́м | вушника́ми |
місцевий | на/у вушнико́ві, вушнику́ | на/у вушника́х |
кличний | вушнику́ | вушники́ |
[розм.] |